Гуманітарний центр «Завжди разом»
Виник як волонтерська ініціатива у березні 2022 року.
Перші кроки
Спочатку був створений гуманітарний хаб, у якому могли отримати допомогу біженці з територій, перебування на яких стало смертельно небезпечним. Жінки з дітьми та літні люди з Маріуполя, Херсонської, Донецької та Запорізької областей були першими бенефіціарами й отримували необхідний одяг і побутові засоби. Першими донаторами стали партнери БФ «Ветерани Чорнобилю» — американська Християнська місія та особисто Джон Кахельман jr. Отриманий ресурс дав змогу підтримати сотні знедолених людей.
Згодом можливості зросли завдяки донаторам із країн Європи та співпраці з благодійними організаціями України. Ми налагодили облік новоприбулих і базу даних, почали надавати продукти та засоби гігієни, формувати цільову допомогу для різних груп населення.
Спілкування з людьми, які вимушено перебувають у Запоріжжі, і з тими, хто намагається втриматися в рідних домівках у так званій «сірій» зоні, дає розуміння: гуманітарна робота сьогодні ширша, ніж забезпечення продуктами.
Від ентузіастів до професіоналів
За понад рік роботи ГЦ «Завжди разом» перетворився на команду професіоналів. Ми створили структуру, розподілили ролі, задекларували Кодекс волонтера зі спільним баченням нашої діяльності, визначили концепцію та місію.
Ми не просто виросли з підвалу, де видавали одяг, — ми зрозуміли, що маємо допомогти нормалізації життя нашого регіону: навчитися самим і навчити людей довкола жити в нових умовах.
Нові форми роботи
Ми шукаємо форми роботи, які допоможуть людям адекватно сприймати реалії та адаптуватися до них. Травма війни проявляється по-різному: люди, які покинули рідні домівки, відчувають нестачу спілкування через обірвані зв’язки зі своїм середовищем.
Тому ми розвиваємо психологічну допомогу та формуємо стратегію інтеграції ВПО — залучення людей до спільної діяльності та життя приймаючої громади: за фахом, за хобі, через спільні акції, зустрічі, культурні та освітні події.
Ми впевнені, що самореалізація кожного є основою не лише фізичного виживання, а й ментального здоров’я нашого суспільства.
